DOMB 2: DOWN

(Феєричний, довгоочікуваний вступ)

Хелоу, Хомо, я кажу хелоу,

Тобі кажу Хелоу,

Все це створено моїм ребром, щоб передати геном.

Починає нашу сесію геометрія

(не дхарма, а проста),

Бо там фігура одна.

Мімікрія, страхи та обман,

Три точки, три зерна.

Ця фігура, ця простота -

Трикутник Карпмана.

Я - рок.
Я - логос.
Твій рок і логос.

Велкам!

Кохання вмирає. Виклик поліції.

(Пояснення, що сталося)

В мене вселився демон,

Живу його життя.

Він зветься Агамемнон,

Прийшов із небуття.

Бо тут живе навколо лише пітьма,

Яка гойдає кволо та обійма.

Вбачаю я бурхливо

Своє повернення.

Бо в головах цнотливо

Марять дурним знання,

Поки клює всіх дзьобом

Свята пітьма.

Обійма…є

В мене вселився демон.
Я - АГАМЕМНОН.

Остаточна загибель всього толерантного всередині героя. Прийняття рішення.
Поліція приїхала.

(Розмова з першим поліцейським)

Я знаю все про тебе, підр.

Я знаю, де і як ти спиш.

Я відриваю свій картрідр

Зі злитими місцями, де тусиш.

Його дарую тим, хто знає

Про відчайдушність іспокон,

І правда вмить перемагає,

Бо перейшли ми рубікон.

Твоя брехня та хитрожопість

Мене збирає по шматкам.

Це перетворюю в жорстокість,

Яку я передам брунькам.

Вони розпустяться і з часом

Знайдуть всі версії тебе.

А поки скористайся шансом,

Зізнайся, вбий себе.

Дістань, покажи

Прохання, мольбу

Благання. Так не повільно тебе вбʼю.

Десятирічну перевірку 

Ти після Врадіївки не пройшов.

"Сьогодні" й "вчора" - під копірку.

Саме тому тебе знайшов.

Дістань, покажи.

(Розмова з другим поліцейським)

На лобі в тебе викарбована судьба.
Я бачу, що по життю ти назбирав.
Я бачив все, але повільно розрізав.
Знаєш чого? Бо ти заїбав!

Я бачу, що по життю ти назбирав.

Як сполохав, але слухняно, все ж, кивав.

Чи бачиш ти, коли і як себе зламав?

Всупереч природі свого Я, ти чвякав і ковтав.

Я чую твої думки, які ти вкрав.

Я бачу твоє життя, яке не взяв.
Я поглинаю всю мольбу твою, яку ти склав.
Знаєш чого? Бо ти заїбав.

Я чую твої думки, які ти крав.

Я чую все! Все, що знаєш і що знав.

Це чую знову. Тому мене не здивував,

Розгорнуто тримай, чому мене ти заїбав:

"Народилося, веселилося, недовчилося, розгубилося, 

зупинилося, зажурилося, спохватилося, щось робилося.

Не змінилося та напилося, оголилося, розплодилося,

розлютилося, не здійснилося, помолилося, смерть."

Кожне покоління - все одне і те ж.
Кожне покоління - все одне і те саме.
ТИ ЗАЇБАВ.

(Розмова з третім поліцейським)

(Вихід на вулицю, де їздять ТЦК-шники)

Я знаю твій страх, ТЦК!

Я надягаю файну мамину спідницю,

Бо я у неї, сука, ухилянт.

В такому вигляді веду тебе в гробницю.

Я - домінанта серед домінант.

Я розрізаю тебе знизу догори,

В твоєму пузі я шукаю свої повістки.
Хто тут ухилянт, тепер ти мені скажи?
Ти мені, Хомо, скажи!

Не бійся, а бийся.

ТЦК! НА!

(Підхід до ТЦК та СП)

Я хочу вибачити…

Я хочу вибачити...ся

На-на-на-на-на-на-на-на
На-на-на-на, на-на-на
На-на-на-на-на-на-на-на
На-на-на-на

Там вже немає черг

Де номер був 77702

Ми розірвали нерв

На тому місті вже пустота

Не відновити нас
Бо наші душі облопошені вкотре
Не відновити нас
Час прибирати нам непотріб

Я вимітаю все

(наспівування під ніс, уявляючи майбутню картину)

Я хочу вибачитися

За те, зо був набагато добріше

Я хочу вибачитися

Що не зробив цього раніше

На-на-на-на-на-на-на-на
На-на-на-на, на-на-на
На-на-на-на-на-на-на-на
На-на-на-на

На

(кидає молотова)

(Розмова в ТЦК з ТЦК-шниками)

(Пробудження)

Шлях 1:

Їбучій день твій, сука, настав,

Давай вставай та іди їбаш.

Таке хуйове життя обрав
САМ
Тож чемним будь, в їбеня пиздуй,
Заробляй копійки, щоб дути в хуй.
Такі реалї собі сковав
САМ

Шлях 2:

Їбучій день цей, сука, настав,

Давай вставай та іди їбаш.

Я дуже довго тебе чекав.

САМ

(щось в реверсі)

САМ

Я серинаду-альбом написав,

Все це, хомо, для того, щоб встав.

Я все це тільки тобі написав,

Щоб ти, Хомо, сапіенсом став.

САМ

(Ранковий секс після пробудження)

Вава, мама. Вава, мама
Вава, мама. Вава, мам...

Всі думки переплелись,
Наче й встав, але ти спиш.
Підвестися, відректись -
Наче й план, але стоїш.
І ти не можеш далі йти,
А друзі теж, бо на війні.
Ми розп'яті на хресті
Окрім одних... На "Горі".

Вава, вава, вава, вава
Вава, вава, вава, вава

(Сцена сексу)
Давай народимо ми Хаос,
Який очистить нас усіх,
Зметемо ми всі втрьох пентхаус,
Який збудовано за гріх.
Чи ти не можеш далі йти?
Тебе окутали страхи?
Не достучатися мені?
Ти дуже глибоко на дні?

Мама, мама, мама, мам...
Мама, мама, ти - мама
Мама, мама, мама, мам...
Мама, мама, ти - мама

Вава, мам. Ма, це вава.
Вава, мам. Хаос - вава.
Але тепер ти його мама,
Бо ми його зачали з тобою
Прямо зараз.

Мама, мама, мама, мам...
Мама, мама, ти - мама.
Вава, мама. Вава, мам...
Вава мама, я - батько.

Велкам!

(Відповідь більшості Хомо герою на його заклики. Та відповідь Героя їм на їх відповідь)

Хуй?

   - "Типовий клубняк! Дай типовий клубняк!"

  - Озернись, отямся.
    Час випиває зламане життя,
    Щоб один не зостався,
    Спалюй в голові сміття.
Пали!

    Мовчання - це шлях предків,
    Синонім рабства та твого ниття.
    Ти - частина осередків, тому
    Спалюй в голові сміття.
Пали!

    Риба гниє з голови.
Пали!

  -"Типовий клубняк! Дай типовий клубняк!"
   - На нетиповий.

Хуй!

(В цій пісні використовується прийом, як в пісні "DOMB" зі словом "ненАвисть",
щоб спровокувати діалог і торкнутися тригеру)

(Захват медіа та його причини)

Не будь як ті йобані медійці,

Які покликали до себе ворогів

І методично по копійці

Віддали все. Окрім обісраних трусів.

Зневірився в державі, в індустрії,

Випльовуючи пломби із зубів,

Артист знедолений сидів,

Даруючи себе психіатрії.

Йому казали "ні", бо суки брали, просували

В рожевих капелюхах козаків.

Наші підлоги витягали, щоби

Робити королів із генетичних жебраків.

Телеканали, режисери раді. Ваааау!

Золото і срібло! Ляпота!

Одягнені, веселі, при параді

Закатують культуру в болота.

Не слухай йобане гівно,

Не слухай медіа - то дно.

Не слухай, для рабів воно.

Просто не слухай гівно!

Не слухай йобане гівно,

І те гівно, що із рабZії.

І не тому, що там все дно,

Допомогай артистам України.

(Остання підготовка. Чи вийде все заплановане?)

(Підйом на "Кудикіну Гору")
+
Звернення до громадян через захвачені медіа

Тепер вони мої

Тобою вкрадені

Дрони FPV,

Їх в небі тисячі.

Бігти нікуди.

Ти зі мною чи ні?

Підіймайся!

На Кудикіну. На Гору. На оту.

Поміж страху - то сни.

Прокидайся!

Бо не прокинувшись будуєш нам труну.

Треба спалити все.

Вогонь потрібен "Горам".

Треба спалити все там.

Треба спалити все,

Треба свалити все,

Треба сплатити все,

Треба спалити все там.

Великий Епічний Концерт!
і його трансляція.

(Мотивація та відчуття Героя)

Там, де поле шумить,
Там, де птиця летить,
Там дочахує моя свободонька у свіженькій труні.

Подарунок мені.
Це подарувала країна моя.

Там, де гай доживає,
Де вже вирубали всі ліси,
Там моя мене рідна країна чекає,
Бо ставила все на ваги.
Поруч в труні.
Поруч в труні країна моя.

Вони ставили все.
Вони ставили душі.
Вони поставили (?), (?).
Тепер поставили нас.

Вони ставили нас
Наче ми фішки у покер.
Вони поставили нас.
Вони...поставили нас.
Всіх нас...
Вони...

(Філософія Героя. Остання промова. Твоє усвідомлення, що це відбувається не локально)

(Щасливий Фінал)

Гірляндами висять

У формі слова DOMB.

Вони всіх сповістять,

Що у системи тромб.

Вже нас не наїбуть,

Бо їх серця не бʼються,

Вже нашу кров не пʼють,

Тож більше не напʼються.

Є очевидний плюс

У хаосі навколо -

Мій ядовитий укус

Перезбирає кодло.

Ти - Рок

Ти - Логос

Ти - Рок

Ти - Логос

Перезбирай тепер кодло.

(Герой застрелився, вбивши все зло навкруги.
І себе, і декілька тисяч учасників, які піднімались з ним на "Кудикіну Гору".
Окрім одного, кому подзвонив та зняв йому ошийник.
Чому? Це вже зовсім інша історія)

Початок "Well Cum!"
і далі по списку
DOMB